Інженери та біологи з Нідерландів створили роботизованого зебрового діамантника для того, щоб дослідити як птахи навчаються співу. Молоді пташки намагаються активно взаємодіяти з роботом, спостерігаючи за його рухами і співом, що сприяє їхньому навчанню.
Птахи, як і люди, навчаються говорити у дитячому віці від дорослих особин, зазвичай батьків. Навчання мові та співу відбувається ефективніше, якщо не просто слухати, а ще й спостерігати за вчителем. У людей цьому сприяє звертання уваги на міміку при вимові звуків, але невідомо, чи сприяє схожим чином кращому навчанню співу у птахів спостереження за рухами, наприклад, дзьоба. Саме це і намагались з’ясувати вчені Лейденського університету та Університету Амстердаму.
Вони надрукували на 3D-принтері робота діамантника (RoboFinch), який виглядає, як зрілий самець (Taeniopygia guttata). Робоптаха розфарбували у властиві цьому виду кольори. Робот програє запис співу дорослих діамантників і рухає дзьобом та головою синхронізовано зі звуками. Його помістили з молодими птахами, які досягли найбільш чутливого для вивчення співу періоду, та порівнювали їхню поведінку з однолітками, що чули лише запис співу із динаміка.
Пташенята, переважно самці, проводили набагато більше часу поруч із роботом, ніж поруч із динаміком, особливо, якщо його рухи синхронізувалися зі співом. У цій групі птахи проводили поруч із ним 27% часу, а у групі з роботом, який не синхронізував рухи зі співом – лише 5%. В групі, де програвалось лише аудіо птахи ще менше часу сиділи біля динаміка.
Пташенята уважно спостерігали за голосом і рухами роботизованого діамантника, а під час його пауз намагалися самостійно співати й імітувати рухи вчителя.
Дослідження показало, що птахам, які вчаться співати, важливі не лише аудіосигнали від родичів, а й візуальні сигнали. Завдяки цьому можна дослідити конкретний вплив аудіовізуальних стимулів на навчання й інші когнітивні функції птахів. Вчені також представили у вільному доступі інструкції для створення власного роботизованого птаха іншого виду.