Історія застосування азбесту людиною сягає тисячоліть. Існує думка, що від властивостей азбесту, з якого виготовляли обрядні статуетки, пішла легенда про саламандру – священну ящірку бога вогню, яка ніби спроможна існувати в полум’ї і не згоряти на багатті. Римський географ та історик Страбон згадує про «каміння, які чешуть і прядуть з них тканину». Його співвітчизник Пліній говорив про цей матеріал значно ширше: «Є камінь для тканини, який росте в пустелях Індії, населених зміями, де ніколи не падає дощу, і тому він звик до спеки. З нього роблять похоронні сорочки, щоб загортати трупи вождів при спаленні їх на багатті; з нього роблять для бенкету серветки, які можна розжарювати на вогні». Коли Мікеланджело показали тканину з азбесту і він ознайомився з її рисами, охрестив цей матеріал «справжнім волоссям Венери».
У наші часи поширене використання азбесту починається на порозі XX сторіччя: 15 червня 1901 рік австралійський інженер Людвіг Гатчек запатентував свій винахід на спосіб створення азбестоцементних плит. Азбестові волокна поділяються на дві основні групи силікатів: хризотил та амфіболи. Найбільші родовища азбесту розташовані: Канада (хризотил), ПАР (амфіболи, хризотил), Росія (хризотил), Казахстан (хризотил), Китай (хризотил), США (хризотил, амфіболи), Бразилія (хризотил), Зімбабве (хризотил), Італія (амфіболи, хризотил), Франція (амфіболи), Фінляндія (амфіболи), Японія (хризотил, амфіболи), Австралія (амфіболи, хризотил), Кіпр (хризотил).
Популярність виробів з азбесту в безлічі сфер пояснюється наявністю у них значних переваг. А саме: стійкість до корозії, діелектрик, довговічність, азбестова тканина витримує температуру до 1500 ºС, низький коефіцієнт температурного подовження, є негорючим матеріалом, не пошкоджуються щурами при експлуатації та головна перевага для усіх країн з бідним населенням – мінімальна вартість.
Азбест в Україні застосовують в будівництві, хімічній промисловості, ракето- та машинобудуванні. Громадяни України стикаються з ним у наступних виробах: шифер (матеріал для покриття даху, в будь-якому місті продаж та покупка шиферу кількахвилинна справа), азбестоцементні листи (теплоізоляція приміщень, як в промисловості, так і в приватних будівлях), азбестові труби (водопостачання, каналізація, кабельні мережі, димоходи), азбестові тканини (теплозахисний спецодяг, рукавиці та шоломи), гальмівні стрічки, трансмісійні й приводні ремені, диски зчеплення, ущільнювальні прокладки і набивання для теплових двигунів, спеціальний картон (захисний теплоізоляційний матеріал) та безліч інших виробів. Це дійсно унікальний мінерал.
Однак, вся привабливість цього матеріалу руйнується наступним – за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у всьому світі орієнтовно 100 000 людей вмирає щорічно від захворювань, викликаних дією азбесту. Як свідчать наукові дослідження використання азбесту та продукції, в якій він міститься, може спричиняти професійні захворювання на рак гортані, бронхів і легенів, на рак яєчника, а також на злоякісну мезотеліому плеври, очеревини, перикарда. У працівників видобувних та переробних підприємств цієї галузі, вірогідність виникнення пухлин у декілька разів більше, ніж у переважної більшості населення. На підставі результатів досліджень Міжнародне агентство з вивчення раку при ВООЗ занесло азбест до першої, найбільш небезпечної категорії сполук зі списку речовин-канцерогенів, для яких існують відомості про їх шкідливість для людини.
Кожна країна вибрала свій шлях вирішення проблеми азбесту:
- уряд Канади прийняв Положення про заборону азбесту та продуктів, що містять азбест (2018), однак у деяких галузях використання азбесту можливе до 2029 року;
- в країнах Європейського Союзу діє заборона на використання азбесту та виробів з нього з 1 січня 2005 року;
- в Південно-Африканській Республіці діє повна заборона на видобування цього матеріалу;
- повністю використання азбесту було заборонено в Японії в 2002 році, ввезення будь-якого матеріалу з вмістом азбесту більшим ніж 0,1 % в Японію заборонене;
- Бразилія оголосила про заборону на азбест у 2017 році;
- у Австралії видобування азбесту припинилося у 1983 році, а з 2004 діє повна заборона на азбест;
- уряд Сполучених Штатів не заборонив азбест, однак припинив в 2002 році видобуток; використання в промисловості було значно скорочено.
Останніми світовими лідерами з виробництва азбесту залишились Росія, Китай, Казахстан, які мають найбільші родовища хризотилу. Підозрювати уряди цих країн, що вони занадто піклуються про здоров’я свого населення не варто, високий попит на недорогі вироби з азбесту є рушійною силою, яка протидіє забороні. Принаймні в 1999 році Росія заборонила лише амфіболовий вид азбесту (на території є одне незначне родовище з сировиною низької якості). Сьогодні ця країна постачає від 60-75% всього азбесту (хризотил), що використовується у світі.
В яких країнах купують вироби з азбесту? Це Росія, Киргизія, Казахстан, Індія, Індонезія, В’єтнам, Таїланд та Україна. Основна спільна риса цих країн наявність нужденного населення, яке активно купує вигідний будівельний матеріал, що коштує дешевше, ніж безпечні для здоров’я аналоги.
В Україні є 7 підприємств, які виготовляють вироби з використанням азбесту, де трудиться близько 4 тисяч осіб. Сировину ці підприємства імпортують з Російської Федерації (64,5%) та Казахстану (35,5%). Населення стикається з азбестом на кожному кроці, зрозуміло, що таке розповсюдження цього матеріалу не покращує здоров’я громадян країни де найменша тривалість життя у Європі. З 2005 року Україна намагається рухатись у бік європейських країн з їх гуманним ставленням до здоров’я та життя людини. Країна просувається у кільватері країн ЄС, однак на значній відстані.
Вітчизняні урядовці під впливом змін у світі, що відбулися відносно ставлення до азбесту теж спробували провести співзвучні зміни. Хроніка подій наступна:
- 10-12 березня 2010 року Україна підписала Пармську Декларацію на V Конференції Міністрів з питань охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища, де взяла на себе зобов’язання розробити національний план дій по ліквідації пов’язаних з азбестом захворювань до 2015 року;
- 2 липня 2012 року Постанова головного державного санітарного лікаря України №16 – було затверджує гранично допустимі концентрації (ГДК) волокон хризотилового азбесту у повітрі робочої зони – 1 волокно/см³, 1 клас небезпечності, канцероген; європейський норматив ГДК волокон хризотилового азбесту у повітрі робочої зони – 0,1 волокно/см³ в 10 разів жорсткіший за український – 1,0 волокно/см³;
- 01 жовтня 2012 року Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 762 затверджено Державні санітарні норми та правила «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів»;
- 29 березня 2017 року наказ МОЗ України № 339 «Про затвердження Державних санітарних і правил «Про безпеку та захист робітників від шкідливого впливу азбесту та азбестовмісних матеріалів», який забороняє виробництво та використання всіх видів азбесту при виконанні будівельно-монтажних робіт;
- 11 вересня 2017 року наказ Міністерства юстиції України від № 2859/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту», а саме наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2017 року № 339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест»»;
- 27 березня 2019 року Касаційний адміністративний суд відмовив у касаційних скаргах Міністерству охорони здоров’я України про визнання протиправними дій відносно скасування наказу 29 березня 2017 року № 339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест»»
- 4 лютого 2021 року депутати проголосували в першому читанні законопроект № 4142 «Закон про систему громадського здоров’я», в якому статтею 27 передбачається встановити заборону виробництва і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів.
Зрозуміло, що у світі є певна кількість країн які обирають свій індивідуальний шлях для досягнення благополуччя населення. Україна вже рухалася в цьому напрямку коли знаходилася у складі Радянського Союзу, тому мабуть варто приєднатися до дій розвинутих країн світу. В першу чергу в Україні заборона азбесту торкнеться власників підприємств, що виготовляють вироби з нього, їм потрібно буде переходити на виробництво безпечних для здоров’я аналогів або піти з ринку. Населення вже не зможе купувати популярні і дешеві шифер, азбестоцементні труби та інші вироби. Однак, від цього виграє уся країна, хоч результати поширеного використання азбесту населенням буде ще відчуватися десятки, а може і сотню років. Ну колись починати треба, тому азбест потрібно терміново заборонити, не можна використовувати. Нам ще необхідно прибрати нашу землю та утилізувати безліч виробів з цього небезпечного матеріалу.
Перетяка С.М., канд. техн. наук, доцент, Одеський національний морський університет.
Савчук Є.В., старший викладач, Одеський національний морський університет.